Види календарів: Види календарів — презентація з астрономії

by alexxlab Posted in Разное on 08.08.202110.10.2020

Содержание

Види календарів | Презентації з астрономії

Календар — список днів усього року з поділом на тижні та місяці й позначенням свят

У долині Нілу був створений календар, що проіснував разом з єгипетського цивілізацією близько 4-х тисячоліть. Походження цього календаря пов’язане із Сіріусом — яскравою зіркою тропічного небосхилу, оспіваною багатьма поетами. Сонячний календар древніх єгиптян лежить в основі літочислення всього Старого Світу, аж досі.
Юдейський календар — водночас релігійний і офіційний світський календар Ізраїлю. Являє собою комбінований сонячно-місячний календар

Східний (китайський) календар, який діє вже кілька тисяч років, був складений в середині третього тисячоліття до нашої ери. Цей календар являє собою 60-річну циклічну систему.
Китайський календар не рахує роки в нескінченній послідовності. Роки мають імена, які повторюються кожні 60 років.
Японське літочислення — китайський винахід. Кожен імператор Японії, сходячи на престол, стверджував девіз, під яким буде проходити його правління. У стародавні часи імператор іноді міняв девіз, якщо початок правління було невдалим. Початок дії девізу вважався першим роком нового правління, починалася нова епоха. Усі девізи унікальні, тому їх можна використовувати як універсальну шкалу літочислення.
У календарі майя час розділено на цикли або «Сонця». Всього їх шість. Кожний цикл, стверджували жерці майя, закінчується нібито повним руйнуванням земної цивілізації. Минулі чотири «Сонця» повністю знищили чотири людські раси, і лише деякі люди вижили і повідали про те, що сталося.
До прийняття християнства рахунок часу вели за чотирма порами року. Рік починався з весни, найважливішим сезоном, ймовірно, вважалося літо. Тому до нас дійшло слово «літо» як синонім року, наприклад «літочислення». Стародавні слов’яни користувалися також біло-сонячним календарем, у якому кожен 19 рік містив сім додаткових місяців. Семиденний тиждень називали «седмицею».

Типи календарів. Астрономія та визначення часу — Підручник з Астрономії (рівень стандарту). 11 клас. Пришляк

Підручник з Астрономії (рівень стандарту). 11 клас. Пришляк — Нова програма

Типи календарів. У сучасному календарі усіх європейських країн за основу береться 1 тропічний рік, але при створенні ідеального календаря виникає ускладнення, адже тропічний рік не має цілого числа діб.

Довгий час в Європі користувалися юліанським календарем, який був запроваджений ще Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е. У цьому календарі тривалість тропічного року була взята за 365 діб 6 год 00 хв 00 с, а для того, щоб рік мав ціле число діб, було прийнято, що кожні три роки поспіль триватимуть по 365 діб, а четвертий рік — 366 діб (високосний рік). Але в середньому кожний календарний рік був довший за тропічний на 11 хв 14 с (365 діб 6 год 00 хв 00 с — 365 діб 5 год 48 хв 46 с). Тобто коли тропічний рік уже реально закінчувався, рік за юліанським календарем тривав ще 11 хв 14 с. Тому за чотири роки похибка накопичувалася, і календар відставав уже на 44 хв 56 с, а за 400 років — майже на 3 доби.

Григоріанський календар, що діє в наш час, виправив цю неточність. У ньому вилучили три доби з кожних 400 років, тобто три високосні роки зробили простими. На рис. 3.1 показано, які роки були високосними за юліанським календарем, а кружечком обведені ті, які стали простими за григоріанським. Легко помітити, що це ті роки, які закінчуються двома нулями і число сотень яких не ділиться на чотири без остачі. Григоріанський календар теж не є ідеальним, але похибку на одну добу він дає приблизно через 33 століття.

Рис. 3.1. Високосні роки за юліанським календарем. Кружечком обведені роки, які за григоріанським календарем не є високосними

Тропічний рік — проміжок часу між двома послідовними проходженнями центра диска Сонця через середню точку весняного рівнодення

Прості роки мають 365 діб.

Високосний рік має 366 діб. Цю додаткову добу вводять 29 лютого

За григоріанським календарем рік вважається високосним, якщо він ділиться на 4 без остачі, крім тих років, які закінчуються на два нулі і число сотень яких не ділиться на 4

Дізнайтеся про використання різних типів календарів та літочислення у країнах світу.

Для допитливих

Нову реформу календаря було здійснено в 1582 р. за пропозицією Папи Римського Григорія XIII. Для того, щоб виправити накопичену на той час помилку, оголосили, що 1582 р. триватиме тільки 355 діб.

Новий календар був названий григоріанським (або новим стилем) на честь Папи Римського і поступово був уведений у всіх країнах Європи та Америки. Тепер різниця між юліанським і григоріанським календарями досягла вже 13 діб і ще збережеться в XXI ст. У цивільному житті України новий стиль був запроваджений урядом Центральної Ради в 1918 р.

Астрономія та визначення часу. Час є філософською, фізичною та соціальною категорією, тому задача точного вимірювання часу є однією з найважливіших проблем сучасної науки. З нашого досвіду відомо, що час «тече» рівномірно, подібно до води в тихій річці. За цим принципом в давнину були сконструйовані водяні та пісочні годинники. З часом був створений механічний годинник, дія якого основана на принципі періодичних коливань маятника, що довго може зберігати сталим період своїх коливань. Принцип дії найточніших сучасних електронних годинників базується на використанні коливань в електромагнітному полі кристалів або навіть окремих молекул.

Хоча годинники протягом віків змінювали вигляд (рис. 3.2, 3.3) і збільшувалась точність вимірювань, деякі одиниці для визначення часу залишилися одними й тими самими — рік і доба, тому що вони пов’язані з рухом Землі навколо Сонця та її обертанням навколо своєї осі.

Рис. 3.2. Старовинний сонячний годинник

Рис. 3.3. Перший атомний годинник

Для визначення кутової швидкості обертання Землі орієнтирами можуть служити небесні світила — Сонце, зорі та ін. Тому і використовують дві системи відліку часу — зоряний час і сонячний час. Зоряний час переважно використовують астрономи, а в повсякденному житті люди застосовують тільки сонячний час. Проміжок часу, що дорівнює одному періоду обертання Землі навколо власної осі, називають добою. Залежно від способу визначення цього періоду в астрономії використовують означення: справжня сонячна доба.

Сонячний час у певному місці, або місцевий час, можна визначити за допомогою сонячного годинника — звичайної палички, тінь від якої допоможе приблизно виміряти місцевий час. Місцевий полудень — 12 година за місцевим часом — настає о тій порі, коли триває верхня кульмінація Сонця, — тоді тінь від палички найкоротша.

У повсякденному житті користуватись місцевим часом незручно, адже в кожній точці на поверхні Землі він різний, і ми, переїжджаючи від одного місця до іншого, мусили б постійно переводити стрілки годинника на кілька хвилин. Ця проблема усувається, якщо користуватись поясним часом, який запровадили наприкінці XIX ст. Землю поділили меридіанами на 24 годинні пояси і домовились, що всі годинники в одному поясі будуть показувати однаковий час, який дорівнює місцевому часу середнього меридіана (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Годинні пояси. Земля поділена на 24 пояси, у кожному з яких всі годинники показують однаковий час. Переїжджаючи з одного поясу в інший, мандрівники переводять стрілки годинників на ціле число годин

Мандрівники переводять годинники на одну годину тільки у випадку, коли вони перетинають межу відповідного поясу. Нульовий пояс проходить через

Гринвіцький меридіан, тому годинники у Великій Британії показують місцевий час Гринвіцького меридіана. Цей час називають всесвітнім часом і застосовують в астрономії для визначення моментів різних космічних подій.

Справжня сонячна доба — проміжок часу між двома послідовними однойменними (верхніми або нижніми) кульмінаціями центра сонячного диска

Місцевий час визначається за допомогою сонячного годинника. Кожний меридіан має свій місцевий час

Поясний час дорівнює місцевому часу середнього меридіана відповідного поясу

Контрольні запитання

1. Які існують типи календарів? Чим вони відрізняються?
2. Назвіть одиниці вимірювання часу. Чому протягом багатьох років вони залишаються незмінними?
3. У чому полягає відмінність юліанського календаря від григоріанського?
4. Чому неможливо скласти абсолютно точний календар?

Астрономія та визначення часу. Типи календарів — Підручник з Астрономії. 11 клас. Сиротюк

Підручник з Астрономії. 11 клас. Сиротюк — Нова програма

1. Визначення часу. Усе наше життя пов’язане з періодичною зміною дня та ночі, а також пір року. На цих повторюваних астрономічних явищах базуються основні одиниці часу — доба, місяць, рік. Основна величина для вимірювання часу пов’язана з періодом повного обертання земної кулі навколо своєї осі.

Момент верхньої кульмінації центра Сонця називають дійсним полуднем, момент нижньої кульмінації — дійсною північчю.

Інтервал часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями центра Сонця називають дійсною сонячною) добою.

Час, що пройшов від моменту нижньої кульмінації центра сонячного диска до будь-якого іншого його положення на тому самому географічному меридіані, називають дійсним сонячним часом (Т_ʘ).

Потрібно зазначити, що дійсна сонячна доба періодично змінює свою тривалість. У цього є дві причини: 1) нахил площини екліптики до площини небесного екватора, 2) еліптична форма орбіти Землі. Коли Земля перебуває на ділянці еліпса, розміщеній ближче до Сонця (на мал. 1.10 — це положення показано ліворуч), то вона рухається швидше. Через півроку Земля, перебуваючи в протилежній частині еліпса, буде переміщуватися по орбіті повільніше. Нерівномірний рух Землі по своїй орбіті спричиняє нерівномірне видиме переміщення Сонця на небесній сфері. Тобто в різні пори року Сонце переміщується з різною швидкістю. Тому тривалість дійсної сонячної доби постійно змінюється.

Мал. 1.10. Причини зміни тривалості дійсних сонячних діб

Мал. 1.11. Графік рівняння часу

Унаслідок нерівномірності дійсної сонячної доби користуватися нею як одиницею часу незручно. Із цієї причини в повсякденному житті використовують не дійсну, а середню сонячну добу, тривалість якої прийнято сталою.

Що таке середня сонячна доба? Уявимо точку, що протягом року робить один повний оберт навколо Землі за такий час, як і Сонце, але при цьому переміщується рівномірно по небесному екватору, а не по екліптиці. Назвемо таку уявну точку середнім екваторіальним сонцем.

Верхню кульмінацію середнього екваторіального Сонця називають середнім полуднем, а інтервал часу між двома послідовними середніми полуднями — середньою сонячною добою. Тривалість її завжди однакова. Середню сонячну добу ділять на 24 години. Кожна година середнього сонячного часу ділиться на 60 хвилин, а кожна хвилина — на 60 секунд середнього сонячного часу. За початок середньої сонячної доби прийнято середню північ, тобто момент нижньої кульмінації уявної точки небесної сфери, названої середнім сонцем. Інтервал часу від моменту нижньої кульмінації середнього екваторіального Сонця до будь-якого іншого його положення на тому самому географічному меридіані називають середнім сонячним часом (Т_c).

Різницю між середнім сонячним часом і дійсним сонячним часом у той самий момент називають рівнянням часу. Позначають грецькою літерою η, і його можна записати в такому вигляді: η = Т_с — Т_ʘ.

Значення рівняння часу η дається в астрономічних календарях. Наближене значення можна визначити за графіком (мал. 1.11), з якого також видно, що 4 рази на рік рівняння часу η дорівнює нулю. Це відбувається приблизно 14 квітня, 14 червня, 2 вересня та 24 грудня. Та 4 рази на рік графік рівняння часу η досягає екстремумів: двох додатних — 15 травня і 3 листопада, і двох від’ємних — 15 лютого і 1 серпня.

Розрізняють також зоряну добу (близько 23 год 56 хв 4 с). Зоряна доба дорівнює інтервалу часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями точки весняного рівнодення. Моментом верхньої кульмінації цієї точки, прийнятим за початок зоряної доби, вважається 0 годин зоряного часу.

Час від моменту верхньої кульмінації точки весняного рівнодення до будь-якого іншого її положення на тому самому географічному меридіані називають зоряним часом.

2. Визначення географічної довготи. Вимірювання часу сонячною добою пов’язане з географічним меридіаном. Час, виміряний на цьому меридіані, називають місцевим часом даного меридіана, і він однаковий для всіх пунктів, що перебувають на ньому. Кульмінація будь-якої точки небесної сфери відбувається в різний час на різних меридіанах земної кулі. Причому що східніше земний меридіан, то раніше в пунктах, що лежать на ньому, відбувається кульмінація або починається доба. Якщо Земля щогодини повертається на 15°, то різниця часу двох пунктів в одну годину відповідає й різниці довгот 15° (у годинній мірі 1 година). Звідси можна зробити висновок: різниця місцевого часу двох пунктів на Землі чисельно дорівнює різниці значень довготи, виражених у годинній мірі. Для пунктів земної поверхні, розташованих на географічних довготах λ₁й λ₂, одержимо: Τ_λ1 — T_λ2 = λ₁— λ₂.

За початковий (нульовий) меридіан для відліку географічної довготи прийнято меридіан, що проходить через Гринвіцьку обсерваторію поблизу Лондона. Місцевий середній сонячний час Гринвіцького меридіана називають всесвітнім часом. Усі сигнали точного часу відповідають хвилинам і секундам всесвітнього часу. В астрономічних календарях і щорічниках моменти більшості явищ указують за всесвітнім часом. Моменти цих явищ за місцевим часом якого-небудь пункту легко визначити, знаючи довготу цього пункту від Гринвіча.

Якщо в цей момент на Гринвіцькому меридіані всесвітній час буде Т₀, то в місцевості з географічною довготою λ буде Т_λ. Отже, попереднє рівняння при λ₀= 0 матиме вигляд: λ = Τ_λ_—Т_0.Це рівняння дає змогу знаходити географічну довготу за всесвітнім часом (Т₀) і місцевим часом (Τ_λ), що визначають з астрономічних спостережень. З іншого боку, знаючи довготу місця спостереження (λ) і всесвітній час (Т₀), можна визначити місцевий час (Τ_λ): Τ_λ= Т₀ + λ.

Сьогодні існує введена поясна система рахунку середнього сонячного часу. Відповідно до цієї системи, усю земну кулю розділено на 24 годинних пояси, кожний з яких розміщений по довготі на 15° (або 1 год). Годинний пояс Гринвіцького меридіана вважають нульовим. Іншим поясам, у напрямку від нульового на схід, присвоєно номери від 1 до 23. У межах одного поясу в усіх пунктах у певний момент поясний час однаковий. У сусідніх поясах він відрізняється рівно на одну годину. Межі поясів у малонаселених місцях, на морях та океанах проходять по меридіанах, віддалених на 7,5° до сходу й заходу від центрального меридіана даного годинного поясу. В інших районах межі поясів для більшої зручності проведено за державними та адміністративними межами, гірськими хребтами, річками та іншими природними межами.

Знаючи всесвітній час (Т₀) і номер поясу даного місця (n), можна знайти поясний час: T_n = Т₀ + n.

Виключивши Т₀ з рівнянь λ = Τ_λ_{— Т₀_{і Т_n = Т₀ + n одержимо співвідношення, що дає змогу визначати географічну довготу за поясним часом (T_n) і часом для місцевості з географічною довготою λ (Τ_λ): Т_n — Τ_λ = η — λ.}}

Система поясного рахунку часу усуває незручності, пов’язані з використанням і місцевого, і всесвітнього часу. Годинники, встановлені за поясним часом, показують ту саму кількість секунд і хвилин у всіх годинних поясах, ці покази різняться тільки на ціле число годин.

Для економії й раціонального розподілу електроенергії протягом доби на літній період у деяких країнах (зокрема, і в нашій) навесні стрілки годинників переводять на годину вперед — уводячи літній час. Восени годинники знову повертають на поясний час.

Відповідно існує межа, що відкриває нову дату й день тижня. Міжнародна лінія зміни дат проходить через Берингову протоку між островами Тихого океану від Північного до Південного полюса (меридіан 180°).

Найбільш надійним і зручним часом вважається атомний час, який увів Міжнародний комітет мір і ваги в 1964 р. За еталон прийнято атомні (квантові) годинники. За такими годинниками секунда — це проміжок часу, за який відбудеться 9 192 631 770 коливань електромагнітної хвилі, що випромінює атом цезію. З 1 січня 1972 р. усі країни земної кулі ведуть лік часу за атомними годинниками.

3. Календар. Календар — це система обліку тривалих інтервалів часу, в основі якої лежать періодичні астрономічні явища: зміна дня й ночі, зміна місячних фаз, зміна пір року.

Будь-яка календарна система спирається на три основні одиниці часу: середню сонячну добу, синодичний (або місячний) місяць і тропічний (або сонячний) рік.

Синодичний місяць — це інтервал часу між двома послідовними однаковими фазами Місяця.

Тропічний рік — інтервал часу між двома послідовними проходженнями центра Сонця через точку весняного рівнодення.

Через повільний рух точки весняного рівнодення назустріч Сонцю відносно зір Сонце буде в тій самій точці неба через інтервал часу на 20 хв 24 с більший, ніж тропічний рік. Його називають зоряним роком, і він має 365,2564 середньої сонячної доби.

Синодичний місяць і тропічний рік не мають цілого числа середньої сонячної доби. Так, середня тривалість синодичного місяця дорівнює 29,530589 доби, а тривалість тропічного року — у середньому 365,242190 доби. Як бачимо, усі три міри часу непорівнянні. Неможливо підібрати таке ціле число тропічних років, у якому вміщувалося б ціле число синодичних місяців і ціле число середніх сонячних діб. Прагнення узгодити між собою добу, місяць і рік привело до того, що в різні епохи в різних народів було створено багато різних календарів, які можна умовно розділити на 3 типи: місячні, місячно-сонячні й сонячні. Саме цим пояснюється складність побудови календаря й поява протягом кількох тисячоріч численних календарних систем, що направлені перебороти ці труднощі.

У місячному календарі рік ділиться на 12 місяців, що містять змінно 30 або 29 діб. Усього в місячному календарі 354 або 355 середніх сонячних діб, тобто він коротший від сонячного року приблизно на 10 діб. Цей календар широко використовується в мусульманських країнах.

Через те що місячний рік має менше днів, ніж тропічний, у мусульман взагалі немає фіксованого початку року, він постійно зміщується по сезонах і випадає то на весну, то на літо, то на осінь, то на зиму.

Місячно-сонячні календарі найскладніші. У них сума деякої кількості місячних місяців приблизно відповідає тривалості тропічного року. В основі цих календарів лежить співвідношення: 19 сонячних років дорівнюють 235 місячним місяцям (з похибкою близько 2 год). Рік ділиться на 12 місяців, кожен з яких починається з молодика. У наш час така система збереглася в єврейському календарі. Він має 12 або 13 місяців у році. Тривалість деяких місяців щороку змінюється, початок року завжди припадає на осінь, але не збігається з жодною датою григоріанського календаря, яким ми користуємося.

Римляни спочатку обчислювали час місячними роками. Новий рік починався 1 березня. І до цього часу деякі місяці сучасного календаря називаються відповідно до цієї традиції: вересень — «сьомий», грудень — «десятий» і т. д. Згодом перший день року римляни перенесли на 1 січня, тому що з 153 р. до н. е. у цей день ставали на посаду консули.

Одним з перших сонячних календарів вважається єгипетський, створений в 4 тис. до н. е. За цим календарем рік складався з 12 місяців по 30 днів у кожному, а наприкінці року додавалося ще 5 святкових днів. Сучасний календар бере початок від сонячного римського календаря, що з’явився в результаті реформи Юлія Цезаря (100-44 рр. до н. е.), уведений 1 січня 45 р. до н. е. Звідси і його назва — юліанський календар. Середня тривалість року за цим календарем дорівнює 365,25 доби, що відповідає тривалості тропічного року.

Для зручності три роки поспіль вважали по 365 днів, а на четвертий (високосний) додавали зайву добу — 366 днів. Рік складався з 12 місяців: непарні місяці — 31 день, парні — 30 днів; тільки лютий простого (не високосного року) мав 28 днів.

Через те що тривалість юліанського року довша за тропічний на 11 хв 15 с, за 128 років накопичувалася помилка в цілу добу, а за 400 років — близько трьох діб. Із плином часу календар запізнювався дедалі більше. Тому в кінці XVI ст. весняне рівнодення наставало не 21-го, а 11 березня.

Помилку було виправлено в 1582 р., коли глава католицької церкви Папа Григорій XIII створив спеціальну комісію з реформи календаря, що пересунула рахунок днів на 10 днів уперед і повернула весняне рівнодення на 21 березня. Виправлений календар отримав назву григоріанський календар, або календар нового стилю. Систему рахунку часу за юліанським календарем у наш час називають старим стилем.

Високосний рік у григоріанському календарі — кожен четвертий, за винятком років із цілим числом сторіч (наприклад, 1700, 1800). Такий рік вважається високосним тільки тоді, коли число сотень ділиться на 4 без залишку.

В Україні цей календар було введено із середи 31 січня 1918 р. Наступний день уже був 14 лютого, тому що на той час календарна різниця між новим і старим стилем сягала 13 днів.

Це розходження в 13 діб буде зберігатися до 15 лютого 2100 р. за старим стилем або до 28 лютого 2100 р. за новим стилем. Після цієї дати воно збільшиться на одну добу і становитиме 14 діб.

Юліанський календарний рік довший за сонячний рік майже на 11 ¹/₄ хв, а григоріанський — на 27 с. Зайва доба набігає за 3226 років, а для практичних цілей більшої точності і не потрібно.

Григоріанський календар не позбавлений недоліків: неоднакова тривалість місяців, нерівні квартали, неузгодженість чисел місяців з днями тижня. Тому з’явилися проекти нових (всесвітніх) календарів, у яких рік більш рівномірно розділяється на півріччя, квартали тощо. Однак існуючі політичні й економічні відносини між країнами світу не дають змоги провести єдину реформу та ввести всесвітній календар.

Багато-багато років тому, коли європейці тільки будували припущення про існування Америки, а Колумб, який відкрив її, ще не народився, на території сучасних Мексики, Гватемали і Гондурасу існувала величезна могутня цивілізація — індіанці майя. Півтори тисячі років тому вони вже вміли будувати міста, зводити палаци і храми. Деякі храми слугували майя обсерваторіями, вони спостерігали звідти за рухом Сонця, Місяця й інших небесних тіл. Рік за календарем майя (мал. 1.12) дорівнював 365,2420 дня, тобто всього на дві десятитисячні частки відрізнявся від сучасних даних.

У майя була двадцятирічна система рахунку. У її основі лежав знак 0, який сам по собі нічого не означає, але в поєднанні з іншими цифрами збільшує їх в десятки разів. Нуль, розташований ліворуч, збільшував удесятеро; коли майя ставили нуль згори, це означало збільшення в двадцять разів.

А ось цифр у майя було всього дві, вони зображалися крапкою і рискою. За допомогою трьох цих знаків майя вміли розраховувати орбіти планет, час затемнень Сонця і Місяця та інші події на багато років наперед.

Також використовуються ери, тобто тривалі інтервали рахунку років. Ерою називають вихідний пункт кожного літочислення. У різних народів ери були різні й пов’язувалися з якими-небудь знаменними подіями або з роками правління царів та імператорів.

Мал. 1.12. Календар майя

У Римі використовувалася ера від заснування Рима (753 р. до н. е.) і рахунок років від призначення консулів. У середньовічній Європі була поширена ера Діоклетіана, що почалася від приходу на престол імператора Діоклетіана (29 серпня 284 р. н. е.). Вона застосовувалася до XV ст.

У Давній Греції застосовувалася ера олімпіад (початок 776 р. до н. е.), які проводилися раз у 4 роки. Іудеї відраховують початок ери від створення світу — від 3761 р. до н. е. Християни вважають, що створення світу відбулося в 5508 р. до н. е. Еру від Різдва Христова розрахував папський архіваріус Діонісій Малий у 525 р. Він прирівняв 248 р. ери Діоклетіана до 532 р. від народження Христа. Християнська, або нова, ера (наша ера) частково почала застосовуватися з X ст., а повсюдно в католицьких країнах — лише з XV ст.

За указом Петра I в Російській імперії в 1700 р. було уведено нову еру, відповідно до якої після 31 грудня 7208 р. від створення світу настало 1 січня 1700 року. Мусульмани всього світу використовують свою еру, яку називають хіджра й веде лік років від дати переселення пророка Мухаммеда з Мекки в Медіну, що відбулося у вересні 622 р. н. е.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО…

За постановою Нікейського собору (325 р.) православна церква святкує Пасху в першу неділю після першої весняної повні. Тобто після першої повні, що прийде після 21 березня. Німецький математик Карл Гаусс запропонував алгоритм для визначення святкування Пасхи за юліанським календарем. Розділіть номер року на 19, 4 й 7 та позначте залишки через a, b, с. Потім 19а + 15 поділіть на ЗО і залишок позначте через d; залишок (2b + 4с + 6d + 6) : 7 через е; тоді одержимо, що Пасха за юліанським календарем буде 22 + d + е березня. Формула універсальна, єдине уточнення, що з першого січня 2101 року різниця між старим і новим стилями становитиме вже 14, а не 13 діб.

ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО

1. Чим відрізняється дійсна сонячна доба від середньої сонячної доби?
2. Що називають зоряною добою?
3. Що розуміють під рівнянням часу? Запишіть і поясніть рівняння часу.
4. Як пов’язані між собою географічна довгота місця спостереження з місцевим часом? Що розуміють під всесвітнім часом?
5. Як можна знайти поясний час? Як визначається географічна довгота за поясним часом?
6. Що розуміють під лінією зміни дат? Де вона проходить? Скільки дат одночасно може бути на Землі?
7. Чому не можливо створити абсолютно точний календар?

Види календарів

Реферат
з астрономії

на
тему:

«Види
календарів»

Виконала:

Учениця
11-Б класу

Галета
Анна

Труднощі, які виникали під
час розробки календарів, зумовлені тим,
що тривалість доби, синодичного місяця
S і тропічного року Т неспівмірні між
собою. Астрономічні прообрази календарних
одиниць лічби часу — S і Т — містять дробову
кількість діб, тоді як календарні одиниці
(місяць і рік) — цілу.

Тому
й склалися декілька різних календарних
систем. Так, одні народи вели облік днів
проміжками часу, близькими до тривалості
синодичного місяця S, і не брали до уваги
зміни пір року. Тут мовиться про місячні
календарі. Інші вимірювали час такими
ж місяцями, але тривалість року намагалися
узгодити зі змінами пір року, створюючи
місячно-сонячні календарі. Треті брали
за основу обліку днів зміну пір року,
тоді як на зміну фаз Місяця взагалі не
зважали. Так виникли сонячні календарі.

А.
Місячний календар

За
ним рік триває 12 календарних місяців,
і тривалість кожного з них зіставляється
зі зміною фаз Місяця. У 12 синодичних
місяцях налічується

12
* 29,53029 = 354,367 доби.

Відповідно,
число 354 можна представити як

6
* 30 + 6 * 29 = 354.

Тобто
можна ввести календарний рік тривалістю
354 доби, в якому загалом буде налічуватись
6 місяців «повних» і 6 місяців
«неповних» (по 29 діб).

За
традицією непарні місяці мають по 30
діб, парні — по 29. У середньому за кожні
три роки із залишку в 0,367 доби набирається
ціла доба, тоді можна ввести «продовжений»
календарний рік із 355 діб. Варіантів є
два.

У
турецькому циклі здійснюють вставку 3
доби у кожних 8 роках, в арабському — 11
діб за кожні 30 років.

Місячний
календар вживають у країнах, де
сповідується іслам.

Оскільки
ж рік у сонячному календарі має 365 або
366 діб, а місячний календарний рік на 11
(або12) діб коротший від сонячного, то
початок місячного року — 1-ше Мухарама
— зміщується на 11 діб назад щодо дат
сонячного календаря. Конкретно, 1-ше
Мухарама припадає: 2005 р. на 10.02, 2006 р. — на
31.01, 2007 р. — на 20.01, 2008 р. — на 10.01.

Б.
Місячно-сонячний календар

Офіційно
його використовують лише в Ізраїлі.
Однак це на його основі проводять
обчислення дат християнської Пасхи і
пов’язаних з нею інших свят (зокрема,
для кожної «такої-то неділі після
П’ятидесятниці” казують «глас” і
Євангеліє на ранній).

У
місячно-сонячних календарях лічбу
коротших проміжків часу узгоджують зі
зміною фаз Місяця. Календарних місяців
у році беруть 12 або 13 так, щоб середня
за порівняно невеликий проміжок часу
тривалість календарного оку була
близькою до тривалості року тропічного.

Рік
із 13 місяців, названо емболісмічним
(від гр. «емболос» — вставка).

У
Давньому Римі і середньовічній Європі
вставку додаткового дня або ісяця
називали інтеркаляцією (від лат.
intercalatio — вставка), а одатковий 13-й місяць
— інтеркалярієм.

Серед
кількох варіантів узгодження зміни фаз
Місяця і пір року найточнішим виявився
19-річний метонів цикл, винайдений
(незалежно від двньовавилонських
астрономів) у 432 р. до н. е. реком Метоном.
У цьому циклі такі співвідношення:

19
* 365,24220 = 6939,602 доби;

365,24220
= 6939,602 доби;

235
* 29,53059 = 6939,689 доби.

619
тропічних років = 235 синодичних місяців.
Заокруглюючи до цілих діб, приймали, що
в циклі з 6940 діб налічується 110 неповних
(по 29 діб) і 125 повних (по 30 діб) місяців.
Вставка 13-го місяця здійснюється 7 азів
за кожні 19 років.

Єврейський
місячно-сонячний календар в його
нинішньому вигляді запроваджений
близько 500 р. н. е. У ньому як простий, так
і емболісмічний рік може бути коротким
(або недостатнім) — 353 чи 383 доби; правильним
(або повним) — 354 чи 384 доби; надлишковим
(або продовженим) — 355 чи, відповідно, 385
діб. Роки різної тривалості комбінують
так, щоб їхні початки якнайточніше
співпадали з моментами сполучень Місяця
із Сонцем. Однак, з огляду на специфіку
у відзначенні окремих свят (як ось,
заборона будь-якої роботи) початок
Нового року в єврейському календарі —
1 Тішрі — іноді переносять на 1-2 дні
вперед.

Саме
тому Новий рік євреї відзначають лише
в один із чотирьох днів тижня — у понеділок,
вівторок, четвер або в суботу. Відповідно,
найбільше зі своїх свят — Пасху (15 Нісана)
євреї відзначають у вівторок, четвер,
в суботу або неділю (від Пасхи 15 Нісана
— до Нового року — 1 Тішрі — в єврейському
календарі налічується 163 дні, тобто 23
тижні і 2 дні).

У
наш час день Нового року єврейського
календаря випадає між 5 вересня і 4
жовтня, а Пасха (15 Нісана) — між 26 березня
і 25 квітня за н. ст. Оскільки середня
тривалість року тут рівна 365,24682 доби,
тобто більша від тропічного, то за кожні
231,5 року початок єврейського року
зміщується вперед на одну добу щодо дат
григоріанського календаря.

Отже,
у наш час 1 Тішрі було: 2005 р. — 4.10, 2007 р. —
13.09; 2006 р. — 23.09, 2008 р. — 30.09.

У
минулому місячно-сонячними календарями
користувалися, очевидно, майже всі
народи світу. Наші предки також, про це
свідчить, зокрема, запис у Лаврентіївському
літописі: згадується прибуття князя
Всеволода до Києва 5 березня ще
«попереднього” «літа 6646”, нове ж
«літо 6647” розпочинається літописцем
з 6 березня, а саме тоді «з’явився”
на небі вузький серпок нового Місяця.

місячний
сонячний календар

Сонячним
календарем користувалися давні єгиптяни.
Інший його варіант вживаємо і ми сьогодні.

Історія появи календаря | Цікаво знати. Світ цікавих фактів

Навіщо люди рахують роки? Звідки з’явилися місяці і хто придумав календар? Яке походження у високосних років і для чого вони взагалі потрібні? Ми з легкістю зможемо відповісти на всі ці питання, якщо звернемося до історії появи календаря. Батьківщиною сучасного календаря є далекі береги Нілу. Давнім єгиптянам було необхідно знати заздалегідь, коли Ніл почне розливатись, щоб до цього часу встигнути очистити канали і полагодити греблі. В іншому випадку води Нілу марно стікали в море, і в посуху гинув весь урожай.

Єгипетські жерці помітили, що під час літнього сонцестояння, після найкоротшої ночі на небі з’являється яскрава зірка Сіріус. У цей день і починався розлив. Вони вирахували, що від однієї появи Сіріуса на небі до наступної проходило 365 днів. Цей довгий період вони розділили на 12 відрізків, по 30 днів у кожному (впізнаєте теперішні місяці?). А решту 5 днів помістили в кінець року. Так з’явився перший предок нашого календаря. Він був простий і зручний, але… Незабаром жерці помітили дивне явище: Сіріус запізнювався! Кожні 4 роки зірка спізнювалася на добу. За календарем рік закінчувався, а зірка на небі не з’являлася! Календар поспішав. Жерці-науковці зрозуміли, що в їх розрахунках помилка і вирішили, що рік дорівнює 365 дням і 6 годинах. Різниця, здавалося б, невелика, але за чотири роки цей час сумарно дорівнює добі. Проте, древні єгиптяни не стали переробляти календар.

Зміни прийшли набагато пізніше – в 46 році до нашої ери римський імператор Юлій Цезар вніс правки в календар єгиптян. У юліанському календарі (так його стали називати) довжина місяці була неоднаковою: в одному – 30, в іншому – 31, а в лютому і зовсім 28 днів. Саме до найкоротшого місяця раз на чотири роки стали додавати зайву добу, щоб календар не поспішав. Такий рік отримав назву високосного. Таким чином, з’явився новий календар, майже такий, яким ми користуємося сьогодні. Але «майже». А вся справа в тому, що при більш ретельному підрахунку з’ясувалося, що рік становить не 365 днів і 6 годин, а 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 46 секунд. Здавалося б, ну яку роль можуть зіграти одинадцять з копійками хвилин? Але за 400 років накопичувалося три зайвих доби і тепер календар став відставати.

Необхідно було виправити і цей календар. У 1582 році римський папа Григорій XIII вніс нову правку, яка полягала в наступному: якщо рік закінчується на два нулі, то він вважається високосним тільки в тому випадку, коли число сотень у ньому кратне чотирьом: 1600, 2000, 2400 роки, інакше ж рік вважається не високосним: 1700, 2300 роки. В іншому принципових відмінностей з юліанським календарем у нового календаря не було, проте ця єдина правка дозволила «позбутися» трьох зайвих днів, які накопичувалися за 400 років. Вся Європа незабаром стала користуватися новим календарем, окрім Росії, яка продовжувала жити за юліанським стилем.

Лише в 1918 році григоріанський календар був і на території колишньої імперії. Різниця між новим і старим календарями до того моменту становила 13 днів, які, згодом, довелося викинути: після 31 січня 1918 настало 14 лютого. Усі свята, в тому числі і Новий рік, змістилися на 13 днів. Однак, і новий календар не зовсім ідеальний. У ньому накопичується помилка в один день кожні 3333 дні. Тому сьогодні розробляються проекти більш точного і досконалого календаря.

Якщо матеріал вам сподобався, розкажіть про нього друзям. Дякуємо!

Історія календарів

Ребятня и взрослые пропадают зря, на проклятом острове нет календаря. (З пісні)

Отож вітаю всіх вас із сьогоднішнім днем, який здається, ніби звичайний собі день, – неділя 11 листопада 2012 року. О стоп, а звідки ми знаємо що сьогодні саме неділя, 11 листопада 2012 року, звідки йде цей підрахунок, хто це все придумав? Адже можливо сьогодні якийсь зовсім інший день (там по якомусь далекому космічному ритму). І чому взагалі рік має 12 місяців, місяць 30-31 день, чому ми маємо 7 днів у тиждень (а скажімо не 5, 10, 12), чому, чому? Бо так говорить нам його величність – календар, по якому ми (люди) живемо ось вже багато століть, з яким погоджуємо та звіряємо наші життєві ритми, особливо роботу: у понеділок розпочинаємо робочий день, у п’ятницю (п’ятніцооо – чи не улюблений день всіх офісних планктончиків) завершуємо робочий тиждень, у суботу-неділю активно (чи хто як?) відпочиваємо і таке інше. Але чи завжди ми жили по цьому календарю, якому живемо зараз, хто придумав календар та яка історія календарів, про це все читайте далі.

Якщо вірити Святому Письму то першим творцем календаря був сам Бог, який протягом 6 днів створював наш всесвіт, а на сьомий день відпочивав після проробленої роботи. Так появився тиждень і найважливіший винахід – вихідний день (як же без вихідного). У багатьох релігіях правило вихідного дня було скріплено на рівні релігійної догми, і будь-яка робота в цей день рахувалась (зрештою, і далі рахується) гріхом. Скажімо, у євреїв це субота (шабат), у християн – неділя, у мусульман – п’ятниця. І це дуже важливо, адже бодай один день у тиждень має бути присвячений відпочинку від всілякої матеріальної суєти, це день для Бога, (саме тому у неділю християнам прийнято йти до церкви, мусульманам у п’ятницю до мечеті, євреям до синагоги у суботу). Але для того, щоб достеменно знати коли припадає цей вихідний день (чи то день для Бога) вже ніяк не обійтись без календаря, а то були ми б як ті аборигени з острову Невезіння (та однойменної радянської пісні), в яких таки не було календаря.

Ще з давніх давен люди інтуїтивно (навіть інстинктивно) відчували зміни природних циклів, бачили, що в одну пору року тепло, в іншу холодну, в одну дощик падає, а іншу сонечко світить. Ще з самого початку існування людства у людей з’явилась потреба якось це все систематизувати, порахувати, назвати – скільки днів тепло, скільки холодно, ага значить теплі дні будуть в нас називатись літом, а холодні – зимою. У північних народів взагалі по зимам вели облік великих природних циклів (які пізніше стали називатись роками), скажімо, такий-то вікінг вже прожив 30 зим, ех довгожитель! (по міркам того часу, звісно). У місцях дещо південніших (там, де що зима, що літо – все однаково) трошки по іншому роки рахували, наприклад, по сезонам дощів. (А скільки вам сезонів дощів вже виповнилось?). Так потихеньку зароджувались календарі, одні народи їх рахували по руху сонця, інші по руху місяця, ще інші і по тому і по тому. Тож відповідно були сонячні календарі, місячні, сонячно-місячні.

Саме слово «календар» давньоримського походження, походить від латинських слів «caleo» – проголошувати та «calendarium» – боргова книга. Діло в тім, що у давніх римлян існував звичай на початку кожного місяця платити по своїм рахунками. (І цей звичай в дещо зміненій формі протримався по наші дні, адже саме на початку нового місяця ми отримаємо зарплати, потім самі платимо по своїм рахункам, чи не так?).

А от що цікаво – така важлива одиниця нашого календаря як тиждень далеко не завжди і не всюди складався із звичних у наш час семи днів. Скажімо, у давній Греції та Римі спершу тиждень мав аж вісім днів, з яких сім днів були робочими, а восьмий день – базарним. (очевидно римські та грецькі матрони в цей день активно займались улюбленою жіночою справою всіх часів та народів – щопінгом). А от у давньому Єгипті тиждень і зовсім складався з десяти днів.

Єгипетський календар на папірусі, який ніби то дав єгиптянам серед всього іншого улюблений єгипетський бог Осіріс.

Походженню семиденного тижня ми мусімо завдячити видатному єврейському пророку – пану Мойсею, а може і самому Господу Богу, який дав Мойсею заповідь «шанувати день сьомий». Євреї свято дотримувались цієї заповіді (ортодоксальні євреї аж до фанатизму), і згодом вона передалась на інші народи та релігії, адже перші християни теж були євреями, і разом з розповсюдженням християнства розповсюдилось дотримування бодай одного вихідного дня. Правда сьомий святковий день у християн перекинувся із суботи на неділю – адже, як знаємо саме в цей день відбулось чудесне Воскресіння Ісуса із мертвих, Його перемога над смертю. З цього і сформувався семиденний тиждень – шість днів працюємо, сьомий відпочиваємо.

За іншою історичною теорією походження семиденного тижня також пов’язане із давнім Вавилоном. Кажуть, вавилонські жерці – халдеї, були ще й просунутими астрономами та спостерігаючи за зоряним небом помітили «сім мандруючих світил», які згодом отримали назву – «планети» (з давньогрецького слово «планета» перекладається як «мандруючий»). Рахувалось, що ці мандруючі світила – планети, обертаються навколо землі та мають не аби який вплив на життя окремих людей, а то й цілих народів. Аналізуючи різні події в житті людей, та співставляючи їх з положенням планет, халдеї прийшли до висновку, що кожний день перебуває під впливом якоїсь з планет, а оскільки відомих планет на той час було лише сім, то й звідси само собою напросилась поява семиденного тижня – по кількості планет. Греки та римляни, які згодом перейняли у вавилонян їхні знання, планети назвали іменами своїх богів, а вже від назви планет і пішли загальноприйняті і по сьогодні назви днів тижня. Початок тижня спершу йшов з суботи, яка знаходилась під впливом Сатурну, потім йшла неділя під впливом Сонця, третім був Місяць, четвертим Марс, п’ятим Меркурій, шостим Юпітер, та сьомою Венера. Ось вам і сучасні англійські назви днів тижня (які насправді пішли ще від римських латинських назв):

Понеділок – Dies Lunae – день Місяця – Monday
Вівторок – Dies Martis – день Марсу – Tuesday
Середа – Dies Mercurii – день Меркурія – Wednesday
Четвер – Dies Jovis – день Юпітера – Thursday
П’ятниця – Dies Veneris – день Венери – Friday
Субота – Dies Saturni – день Сатурна – Saturday
Неділя – Dies Solis – день Сонця – Sunday

Давньоримський календар.

Але найбільша реформа в сфері календарів та літочислення була зроблена у 46 році до н. е. видатним римським полководцем, письменником, науковцем, а згодом і першим імператором паном Юлієм Цезарем. Взагалі Цезар був всебічно освіченою людиною, і окрім всього досить серйозно цікавився астрономією, та навіть написав кілька наукових трактатів з цієї науки (які, однак, не збереглись до наших днів). Розробку нового календаря за особистим дорученням Цезаря здійснила група вчених астрономів з міста Олександрії, під керівництвом грека Созігена. Розроблений ними календар отримав назву Юліанського та довший час був загальноприйнятим не тільки на теренах Римської імперії, але й дотичних до неї варварських племен. За ним рік став становити 365 днів, та був поділений на 12 місяців, один з яких – липень (по рос. Июль, англ. – July), зокрема було й названо на честь ідейного натхненника календаря – Юлія Цезаря. Однак справжня тривалість року становить 365 днів та 6 годин, щоб кудись діти ці вредні шість годин (які за чотири роки набігають у цілий день) паном Созігеном був придуманий високосний рік, на один день довший за всі інші.

Щодо самого літочислення, то давні римляни спершу його вели від дати заснування Риму (753 рік до н. е.), але з приходом християнства, на вселенському Нікейському соборі (325 рік) було прийнято рішення про встановлення нового літочислення, яке тепер рахувалось від гіпотетичного дня народження Ісуса Христа (адже точна дата Його народження невідома). Однак, Юліанський календар виявився не таким вже й точним, як того хотілось, оскільки виявилось – по проходженню 125 років, у літочисленні Юліанського календаря збирається помилка – у цілий день. Святкування Пасхи, яке було пов’язане із днем весняного рівнодення (21 березня, коли тривалість дня та ночі рівні), як і сам день весняного рівнодення по закінченню 125 років, зсувалось на один день, через 250 років – аж на 2 дні!, і так далі, та вже не відповідало реальному астрономічному положенню. (Тобто формальне 21 березня по Юліанському календарю по закінченню 250 років відповідало б астрономічному 23 березня).

Щоб покласти край цьому календарному неподобству за ініціативи папи римського Григорія XIII та за участю італійського математика Луіджо Ліло у 1582 році було проведено ще одну календарну реформу, яка отримала назву Григоріанської, а сам календар відтепер називався Григоріанським. Перш за все, папа повернув день весняного рівнодення – 21 березня на його законне місце, та ліквідував помилку в 10 днів, які назбирались з моменту введення нового літочислення по Юліанському календарю. Головна ж відмінність між Григоріанським та Юліанським календарем у тому, що у Григоріанському календарі прийнято кожні 400 років викидати «зайві» три дні, які набігають на астрономічну помилку. Ось так ми і живемо й досі по Григоріанському календарю. На завершення гарна пісенька про Острів Невезіння та що б з нами було, якби не було у нас календаря.

Автор: Павло Чайка, головний редактор історичного сайту Мандрівки часом

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв’язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту [email protected] або у Фейсбук.

Історія виникнення календаря

Історія календаря починається разом з історією найдавніших цивілізацій. І Стародавній Китай, і Давня Індія вже знали календарі. Та що вже там говорити, навіть Інки і Ацтеки мали свою систему літочислення. А легендарний календар племені Майя взагалі останнім часом став свого роду «притчею во язицех» в зв’язку теорією про швидкий кінець світу …

Людина і людство немислимі поза тимчасовою системою. Недарма Робінзон Крузо потрапивши на безлюдний острів придумав свій власний календар раніше, ніж спорудив собі гідне житло …

У міру розвитку суспільства, звичайно, розвивався і календар. Еволюція календаря (як самого терміна, так і його поняття) — це відмінна тема для бюджетної наукової книги. Причому ця книга напевно вийшла б товщиною не менше 700 сторінок.

Через те що найдавніші цивілізації розвивалися практично одночасно в різних кінцях планети, на жаль неможливо зробити повністю обґрунтований висновок про те, коли ж і де з’явилися перші календарі.

Але найдавнішим зі збережених календарів вважається нехитрий архітектурний ансамбль Стоунжендж, який знаходиться в 130 км на північний захід від Лондона, Англія.

Саме слово «календар» походить від латинського calendae — в Стародавньому Римі так називалися перші дні кожного місяця (календи). У свою чергу це іменник походить від архаїчного дієслова caleo — «проголошувати», «скликати». Це пов’язано з тим, що в Римі початок місяця завжди урочисто проголошувалося спеціальними жерцями. Потім виникло слово calendarium — так назвали боргову книгу, в яку кредитори записували відсотки, що вносилися по боргах в перший день кожного місяця. А ще пізніше, вже в Середні віки, слово «календар» придбало своє сучасне значення.

Але навіть в сучасному розумінні слово «календар» має як мінімум два значення. Ми умовно назвемо їх «Календар в широкому сенсі» і «календар в поліграфічному сенсі».

Отже, «календар в широкому сенсі» — це систематизований підхід до проблеми літочислення, і спроба зрозуміти і осмислити Хронос. Грубо кажучи, філософський аспект звичного явища.

В рамках цього значення виділяється найчастіше три типи календаря: сонячний календар, заснований на русі Сонця, місячний календар, заснований на русі Місяця і місячно-сонячний, найбільш складний, але і найбільш точний. Саме на місячно-сонячному календарі була заснована давньоруська система літочислення. Та й досі місячно-сонячний календар використовується для обчислення дати святкування Великодня на кожен рік.

Отже, календар у другому значенні — це безпосередньо той самий календар, який ми звикли бачити у себе на стіні, в гаманці / кишені, на письмовому столі і навіть в мобільному телефоні.

Календар в «поліграфічному» розумінні існував ще задовго до появи поліграфії як такої. Хоча звичайно за зовнішнім його виглядом неможливо було навіть припустити, що колись такі дивні предмети, якими були перші календарі, перетворяться в один з найбільш затребуваних видів поліграфічної продукції.

Перший з датування кам’яний сонячний календар виявлений біля підніжжя гори Сераус під Алуштою. Так званий «Кримський Стоунхендж» — представляє з себе кам’яне кільце правильної форми діаметром 7 метрів, що складається з 24 великих валунів кримського мінералу диорита. У його центрі розташовується прямокутна споруда (сонячний годинник), кути якого зорієнтовані строго за проміжними сторонах світу. Щорічно 21 березня і 23 вересня, коли сонце сходить і заходить в одних і тих же точках стрижень на сонячний годинник показує сезонні відліки.

Але коли ж календар починає набувати звичні і знайомі нам риси?

В ХI столітті на Русі з’являються перші рукописні календарі. Їх було не так багато і по суті, вони звичайно ще далекі від сучасних, але, тим не менш, це дуже значимий період в історії календаря. Саме в цей період календар стає по-справжньому графічним виробом. Першим з рукописних календарів вважається «Остромирове Євангеліє» 1056 року.

У Росії ж розквіт «Календарної індустрії» доводиться на часи царювання Петра Великого. Перші друковані календарі з’явилися в Росії саме тоді і розвиток їх тісно пов’язаний з ім’ям Я. В. Брюса, близького сподвижника Петра. Брюс прославився своєю вченістю і астрономічними експериментами в Сухареві вежі, де була влаштована обсерваторія (за складання астрологічних календарів він навіть придбав свого часу славу чаклуна).

Перший щорічний друкарський календар «для всіх» призначений для масового поширення (продажу), став видаватися в Росії з 1 січня 1709 року. Це було пов’язано не тільки з просвітницькою діяльністю Я. Брюса, але і з введенням Петром I цивільного шрифту і нового року з 1 січня. Московський «Календар повсюдний, або Місяцеслов християнський …» увійшов в історію під назвою «Брюсов календар». Він неодноразово перевидавався у вигляді книги аж до XX століття.

Поделиться ссылкой:

Понравилось это:

Нравится Загрузка…

Похожее

Получите календарь, за которым может следить ваша аудитория

CalendarX

Общайтесь со своей аудиторией через их календарь.
Когда пользователь подписывается на ваш календарь CalendarX, вы можете нажать
ваши важные события в их личный календарь.

Создайте свой календарь

Создайте свой первый календарь и настройте его в соответствии со своими потребностями.Контролируйте, кто может управлять календарем и что вы хотите знать о своих подписчиках.

Создавайте неограниченное количество календарей, которым могут следовать ваши пользователи.

Пятницы с печеньем

Следите за нашим календарем и позвольте напомнить вам угощение

себя каждую пятницу с одним из наших вкусных

файлов cookie.Для наших подписчиков будут специальные предложения.

Ням ням ням 🙂

Добавьте кнопку «Следите за нашим календарем» на свой сайт

Добавить кнопку на свой сайт очень просто. Используйте конфигуратор кнопок, чтобы изменить внешний вид кнопки
или настройте его с помощью HTML, чтобы он соответствовал дизайну вашего веб-сайта.Вы также можете сделать ссылку на страницу подписки в информационных бюллетенях и социальных сетях.

Добавьте свои события

Добавить события в календарь можно быстро и легко. Добавляйте повторяющиеся события и устанавливайте напоминания, чтобы ваша аудитория не забыла.
Обновляйте события, если происходят изменения. Календари ваших подписчиков будут автоматически обновляться с изменениями.

Пусть ваша аудитория следит за вашим календарем

Продвигайте свой календарь среди своей аудитории — на своем веб-сайте, в социальных сетях и в информационных бюллетенях.Когда человек следит за вашим календарем, у вас появляется прямая связь с его личным календарем.
Затем вы можете сообщить о своем расписании, мероприятиях, мероприятиях, рекламных акциях и других важных
информацию вашим подписчикам напрямую.

Преимущества

Связь с клиентами
Если вы хотите обеспечить регулярное обслуживание, привлечь новых клиентов,
CalendarX может помочь увеличить продажи или привлечь новых клиентов.

Простота использования и понимания
Наш пользовательский интерфейс прост для понимания и использования.
Здесь не требуется никакого обучения или обучения.

Настраиваемый
Настройте свое решение именно так, как вы этого хотите.Полностью настраиваемый — это не настройка нескольких параметров, это полная свобода настраивать все, чтобы все ощущалось
как естественная часть вашего сайта.

Знайте, кто ваши последователи
Иметь подписчиков — это здорово, но лучше знать, кто они.
Используйте настраиваемые формы подписки для создания и отслеживания своей аудитории и
представьтесь новым подписчикам.

Подписчики наслаждаются обновлениями
Пользователи, которые следят за календарем, будут получать регулярные полезные обновления.
Подписки на календарь имеют очень низкий процент отписок по сравнению с
другие форматы, например электронная почта.
Никаких специальных мероприятий не требуется, так как все ваши мероприятия заканчиваются
календарь вашей аудитории.


Календари как маркетинговый инструмент?
Почти все ваши пользователи имеют и используют приложение-календарь.
Большинство из них используют его много раз в день.
Продвигайте специальные предложения или повторяющиеся мероприятия и получайте
клиенты возвращаются, чтобы получить больше.

Импортировать существующие календари
Если вы уже используете существующую календарную систему,
мы можем синхронизировать события с вашими календарями CalendarX.Мы будем синхронизировать каждый час, чтобы ваши мероприятия были актуальными.

Совместимость с часовым поясом и летним временем
Знаете ли вы, что существует 17 различных правил перехода на летнее время?
А как насчет всех этих разных часовых поясов?
Наше облачное программное обеспечение протестировано, настроено и настроено для
захватить каждый часовой пояс и правило летнего времени в мире.

Тестировать, отслеживать, оптимизировать, повторять
Посмотрите, как работает ваш календарь, с помощью интерактивных данных
и аналитика. Измеряйте и отслеживайте, насколько интересна ваша аудитория.

Мы вас вернем
Свяжитесь с нашей службой поддержки в любое время, и мы ответим вам на все необходимые вопросы.


Как предприятия используют CalendarX

Все компании полагаются на CalendarX, чтобы улучшить свои
общение, увеличение продаж или удержание клиентов, чтобы получить больше.

Ученики и родители следуют нашему расписанию занятий

Образование и спорт

Мы частная школа на Среднем Западе.Изначально мы начали с публикации расписания занятий для студентов.
и родителям следовать. Для нас не важно количество подписчиков, важна услуга. Отзыв от
ученикам и родителям это то, что им это нравится. Это держит их в курсе. Мы автоматически синхронизируем расписание занятий
в CalendarX с помощью существующего программного обеспечения для планирования. Мы расширили наше расписание, включив в него все виды спорта, которые мы предлагаем.

Планирование мероприятий и встреч

Бизнес

В нашей компании работает около 90 000 человек по всему миру, и она производит более 55 000 продуктов.Поскольку мы крупная организация, нам необходимо постоянно обучать наших сотрудников, чтобы они были в курсе безопасности и
практические процедуры. Несколько раз в неделю мы предлагаем нашим сотрудникам пройти онлайн-курсы обучения.
Наши сотрудники могут следить за семинарами в прямом эфире в своем календаре. Благодаря централизации наших курсов,
мы экономим деньги и делаем обучение более эффективным / специализированным.

Нажмите, следуйте, вуаля! Наши пользователи обновили

Конференции и семинары

Мы проводим семинары и конференции.Мы экспериментировали с
принимая наши семинары онлайн. Мы используем CalendarX для расписания мероприятий. Нам нравится, что наши пользователи
один раз проследить полное расписание семинара и что мы можем обновить календарь наших пользователей
до и во время семинара.

У нас было 20 000 подписчиков за 14 дней

Текущие клиенты опрошены и история пересказана AddEvent

Мы делаем так, чтобы ваши мероприятия
попали в календарь вашей аудитории.

Мы синхронизируем календари каждую секунду.

Нам доверяют и используют миллионы людей.

CalendarX — это услуга, предоставляемая AddEvent, Inc — ведущей компанией «Добавить в календарь»
сервис в мире. Нашими услугами пользуются миллионы людей из Сан-Франциско
в Сидней, и им доверяют крупнейшие компании мира.

Космический календарь на 2020 год: запуски ракет, события в небе, миссии и многое другое

ПОСЛЕДНЕЕ ОБНОВЛЕНИЕ 2 октября: Эти даты могут быть изменены и будут обновляться в течение года по мере появления более точных дат. Пожалуйста, НЕ планируйте поездку на основе даты, которую вы видите здесь. Даты запуска получены от НАСА, ЕКА, Роскосмоса, Spaceflight Now и других.

Смотрите веб-трансляции НАСА и другие прямые трансляции запусков на нашей странице «Смотреть в прямом эфире» и смотрите наши веб-трансляции по ночному небу здесь. Узнайте, что происходит в ночном небе в этом месяце, с помощью нашего путеводителя по видимым планетам и прогнозов наблюдения за небом.

Хотите знать, что произошло сегодня в истории космоса? Посмотрите наше видео-шоу «В этот день в космосе» здесь!

октябрь

2 октября: Убывающая, выпуклая луна приблизится к Красной планете в раннем утреннем небе. Он будет связан с Марсом в 11:25 по восточному времени (0325 по Гринвичу).

2 октября: Грузовой космический корабль Northrop Grumman Cygnus NG-14 отправится на Международную космическую станцию на ракете Antares. Он стартует с летного комплекса НАСА Wallops в Вирджинии в 9:16.м. EDT (0116 по Гринвичу 3 октября). Он прибудет на космическую станцию 5 октября в 5:20 утра по восточному времени (21:20 по Гринвичу). Смотрите в прямом эфире

2 октября: Ракета SpaceX Falcon 9 запустит четвертый навигационный спутник ВВС США третьего поколения, получивший обозначение GPS 3 SV04, для Глобальной системы позиционирования. Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде в 4-часовом окне запуска, которое открывается в 21:43. EDT (0143 по Гринвичу 3 октября). Посмотреть в прямом эфире

Oct.3: Ракета SpaceX Falcon 9 может запустить 12-ю партию из примерно 60 действующих спутников для широкополосной сети Starlink компании в рамках миссии Starlink 12 . Его планируется запустить с космического стартового комплекса 40 на станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде в 8:34 утра по восточному времени (1234 по Гринвичу). Смотрите в прямом эфире

4-10 октября: Всемирная неделя космоса

7-8 октября: Пик метеорного потока Дракониды.

13 октября: Марс находится в оппозиции, что означает, что он больше и ярче, чем в любое другое время года. Ищите светящуюся Красную планету над восточным горизонтом после захода солнца.

14 октября: Российская ракета Союз запустит пилотируемый космический корабль Союз МС-17 к Международной космической станции с членами экипажа 65-й экспедиции: астронавтом НАСА Кейт Рубинс и российскими космонавтами Сергеем Рыжиковым и Сергеем Кудом -Сверчков. Он стартует с космодрома Байконур в Казахстане в 1:45.м. EDT (05:45 по Гринвичу). Смотрите в прямом эфире

16 октября: Новолуние

16 октября: Ракета «Союз » Arianespace запустит спутник Falcon Eye 2 спутник для получения изображений Земли для Объединенных Арабских Эмиратов. Он стартует из Космического центра Гвианы во Французской Гвиане в 21:33. EDT (0133 GMT 17 октября). Смотрите в прямом эфире

17 октября: Российская ракета Союз запустит навигационный спутник Глонасс К с космодрома Плесецк в России.

21-22 октября: Пик метеорного потока Орионид.

22 октября: Всего за день до достижения фазы первой четверти Луна будет в соединении с Юпитером в 13:12. EDT (17.12 по Гринвичу). В тот же день он будет соединен с Сатурном в 23:42. EDT (0324 по Гринвичу 23 октября). Ищите тройку в вечернем небе.

23 октября: SpaceX запустит свою первую оперативную миссию Crew Dragon на Международную космическую станцию под названием Crew-1 с астронавтами НАСА Майклом Хопкинсом, Виктором Гловером и Шенноном Уокером и японцем Соити Ногучи.Миссия будет запущена из Космического центра Кеннеди НАСА на ракете SpaceX Falcon 9 в 5:47 утра по восточному времени (09:47 по Гринвичу). Смотрите в прямом эфире

29 октября: Растущая луна будет соединяться с Марсом в 12:16. EDT (0325 GMT). Ищите пару над восточным горизонтом после захода солнца.

31 октября: Уран находится в оппозиции. Это лучшее время года для наблюдения за планетой, поскольку она самая большая и яркая. Если небо достаточно темное, вы можете заметить его невооруженным глазом.

31 октября: В этом месяце два полнолуния, что означает, что у нас будет « Голубая Луна» на Хэллоуин. Луна достигает полной фазы в 10:49 по восточному времени (1449 по Гринвичу).

Также запланирован запуск в октябре (с Spaceflight Now ):

Тяжелая ракета United Launch Alliance Delta IV запустит секретный спутник-шпион для Национального разведывательного управления США. Миссия под названием NROL-44 будет стартовать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
A Rocket Lab Ракета Electron будет запущена в свой первый полет с новой стартовой площадки в Среднеатлантическом региональном космодроме на острове Валлопс, штат Вирджиния. Он запустит экспериментальную миссию для программы космических испытаний ВВС США под названием Monolith, которая оснащена прибором космической погоды.
Ракета «Союз » Arianespace запустит второй военный разведывательный спутник Composante Spatiale Optique (CSO-2) для французского космического агентства CNES и DGA, французского агентства оборонных закупок.Он будет взлетать из Космического центра Гвианы во Французской Гвиане.
United Launch Alliance Ракета Atlas V запускает секретный космический корабль для Национального разведывательного управления США. Миссия NROL-101 будет стартовать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
Ожидается, что ракета SpaceX Falcon 9 запустит 13-ю партию из примерно 60 действующих спутников для широкополосной сети Starlink компании в рамках миссии Starlink 13 .Он будет взлетать с космического стартового комплекса 40 на станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
Ожидается, что ракета SpaceX Falcon 9 запустит 14-ю партию из примерно 60 действующих спутников для широкополосной сети Starlink компании в рамках миссии Starlink 14 . Он будет стартовать с космического стартового комплекса 40 на станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
Blue Origin планирует запустить ракету New Shepard в рамках миссии NS-13.Он будет взлетать с космодрома в Западном Техасе. Это будет 13-й полет многоразовой ракеты New Shepard Blue Origin и седьмой полет для этого транспортного средства. В рамках миссии NS-13 будет запущено 12 коммерческих грузов, включая демонстрацию датчиков спуска с орбиты, снижения и посадки в партнерстве с Управлением космических технологий НАСА в рамках партнерства «Переломный момент».

ноябрь

3 ноября: Российская ракета «Ангара-А5» стартует во второй испытательный орбитальный полет с космодрома Плесецк в России.

10 ноября: Ракета SpaceX Falcon 9 запустит спутник Sentinel 6A (также известный как Jason-CS A), совместную миссию Европейского космического агентства, НАСА, NOAA, CNES и Eumetsat. продолжить регистрацию данных об уровне моря, которые ранее были собраны спутниками серии Jason. Он стартует с базы ВВС Ванденберг в Калифорнии в 14:45. EST (1945 г. по Гринвичу). Смотрите в прямом эфире

11-12 ноября: Пик метеорного потока Северные Тауриды.

12 ноября: Убывающий полумесяц будет в соединении с Венерой, «утренней звездой», в 16:30. EST (21:30 по Гринвичу). Ищите пару над восточным горизонтом до рассвета.

15 ноября: Ракета SpaceX Falcon 9 запустит миссию по доставке грузов Dragon (CRS-21) на Международную космическую станцию. Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде. Посмотреть в прямом эфире

Ноя.15: Новолуние

16-17 ноября: Пик метеорного потока Леонид.

19 ноября: Растущий полумесяц будет в соединении с Юпитером в 3:57 утра по восточному стандартному времени (08:57 по Гринвичу). Вскоре после этого он будет соединен с Сатурном в 9:51 утра по восточному стандартному времени (1451 по Гринвичу). Ищите тройку в вечернем небе.

25 ноября: Растущая луна будет соединяться с Марсом в 14:46. EST (1946 г. по Гринвичу). Ищите пару над восточным горизонтом после захода солнца.

30 ноября: Полутеневое лунное затмение будет видно из Америки, Австралии и Азии. Луна начнет проходить сквозь тень Земли в 2:32 утра по восточному стандартному времени (07:32 по Гринвичу), а затмение продлится 4 часа 20 минут.

30 ноября: Полнолуние ноября, известное как «Луна бобра», происходит в 4:30 утра по восточному стандартному времени (09:30 по Гринвичу).

30 ноября: Ракета SpaceX Falcon 9 запустит спутник связи Turksat 5A для турецкого оператора спутниковой связи Turksat.Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде. Смотрите в прямом эфире

Запуск также запланирован на ноябрь (с Spaceflight Now ):

Ракета Arianespace Vega запустит SEOSat-Ingenio спутник наблюдения Земли Taranis и Taranis спутник для научных исследований из Космического центра Гвианы в Куру, Французская Гвиана. Посмотреть в прямом эфире

декабрь

дек.11: Российская ракета «Союз» запустит с космодрома Байконур в Казахстане грузовой корабль снабжения «Прогресс 77П» на Международную космическую станцию. Смотрите в прямом эфире

13-14 декабря : пик метеорного потока Геминид.

14 декабря: Единственное полное солнечное затмение 2020 года пройдет через южную оконечность Южной Америки. Тень луны пойдет по тому же пути, что и во время «Великого затмения в Южной Америке» 2 июля 2019 года.

16 декабря: Ракета SpaceX Falcon 9 запустит совместный полет Transporter 1 с десятками крошечных спутников для коммерческих и государственных заказчиков. Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде. Смотрите в прямом эфире

16/17 декабря: Растущий полумесяц будет в соединении с Юпитером в 23:30. EST (04:30 по Гринвичу 17 декабря). Несколькими часами позже, 17 декабря, он будет соединен с Сатурном в 12:20.м. EST (05.20 по Гринвичу). Ищите троицу возле юго-западного горизонта сразу после захода солнца.

21 декабря: Солнцестояние наступает в 4:47 утра по восточному стандартному времени (09:47 по Гринвичу), отмечая первый день зимы в Северном полушарии и первый день лета в Южном полушарии.

21 декабря: Юпитер и Сатурн сблизятся в вечернем небе. Пара будет вместе в 8:24 утра EST (1324 GMT).

21-22 декабря: Пик метеорного потока Урсид.

23 декабря: Растущая луна будет соединяться с Марсом в 13:31 по московскому времени. EST (1831 г. по Гринвичу). Ищите пару над восточным горизонтом после захода солнца.

29 декабря: Полнолуние в декабре, также известное как Холодная Луна, происходит в 22:28. EST (0328 GMT).

Также запланирован запуск в декабре (с Spaceflight Now ):

Российская ракета «Союз» запустит 77-й грузовой космический корабль «Прогресс» к Международной космической станции.Он стартует с космодрома Байконур в Казахстане.
United Launch Alliance Тяжелая ракета Delta IV запустит секретный спутник-шпион для Национального разведывательного управления США. Миссия под названием NROL-82 стартует со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.

В 2020 году будет больше …

Ракета LauncherOne компании Virgin Orbit запустит полетный полет ELaNa-20 с 14 кубсатами. Боинг-747 под названием «Cosmic Girl» запустит ракету над Тихим океаном после взлета из аэрокосмического порта Мохаве в Калифорнии.
China запустит миссию Chang’e 5 по возвращению образцов с Луны. Это будет первая миссия по возврату лунного образца, предпринятая с 1976 года.
Китайская ракета Long March 5B будет запущена в испытательный полет с беспилотным прототипом новой китайской капсулы экипажа, предназначенной для людей, которая предназначена для будущих полетов людей. Луна. Это будет первый полет ракеты Long March 5B. Он будет стартовать с космодрома Вэньчан на Хайнане, Китай.
Индийская ракета-носитель с геосинхронным спутником Mk. 2 (GSLV Mk.2) запустит первый в округе спутник для получения изображений GEO, или GISAT 1 . Его планируется запустить из космического центра Сатиш Дхаван в Шрихарикоте, Индия. Запуск был отложен с 6 марта из-за технических проблем с ракетой.
Индийская ракета-носитель для малых спутников (SSLV) будет запущена в свой первый испытательный орбитальный полет из Космического центра Сатиша Дхавана в Шрихарикоте, Индия.
Индийская ракета-носитель Small Satellite Launch Vehicle (SSLV) запустит свою первую коммерческую миссию с четырьмя спутниками наблюдения Земли для BlackSky Global. Он будет взлетать из космического центра Сатиш Дхаван в Шрихарикоте, Индия.
Индийская ракета-носитель для полярных спутников (PSLV) запустит радиолокационный спутник наблюдения Земли RISAT 2BR2 для Индийской организации космических исследований. Он будет взлетать из космического центра Сатиш Дхаван в Шрихарикоте, Индия.
SpaceX Falcon Heavy rocket запустит миссию USSF-44 для ВВС США. Миссия стартует из Космического центра Кеннеди НАСА во Флориде и, как ожидается, выведет на геостационарную орбиту две нераскрытые полезные нагрузки.
United Launch Alliance Ракета Atlas V запустит миссию USSF-8 в рамках программы космических сил по геосинхронной космической ситуационной осведомленности (GSSAP). Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
Ракета SpaceX Falcon 9 запустит спутник SXM 7 для SiriusXM. Он будет взлетать со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.
Российская ракета «Союз» выведет на орбиту около 36 спутников для группировки спутников связи OneWeb. Миссия под названием OneWeb 4 будет запущена с космодрома Восточный в России.

Заглянем в 2021 год

4 января: Starliner Orbital Flight Test 2 . United Launch Alliance Ракета Atlas V запустит космический корабль Boeing CST-100 Starliner во время его второго полета без экипажа на Международную космическую станцию после частичного отказа в декабре 2019 года. Он будет стартовать с авиабазы на мысе Канаверал во Флориде.

1 февраля: Northrop Grumman будет использовать ракету Antares для запуска грузового космического корабля Cygnus NG-15 для доставки грузов на Международную космическую станцию. Он будет взлетать с летного комплекса НАСА Wallops в Вирджинии.

19 марта: Российская ракета «Союз » запустит грузовой корабль снабжения «Прогресс 78П» на Международную космическую станцию с космодрома Байконур в Казахстане.

30 марта: SpaceX запустит второй оперативный полет своего космического корабля Crew Dragon к Международной космической станции. В миссии Crew-2 будут летать астронавты НАСА Шейн Кимбро и Меган МакАртур, астронавт JAXA Акихико Хошайд и астронавт ЕКА Томас Песке.

10 апреля: Российская ракета «Союз» запустит пилотируемый космический корабль «Союз МС-18» к Международной космической станции с российскими космонавтами Олегом Новицким, Петром Дубровым и Андреем Борисенко. Он стартует с космодрома Байконур в Казахстане.

Июнь: Boeing планирует запустить первый пилотируемый испытательный полет своего космического корабля CST-100 Starliner, который отправит астронавта Boeing Криса Фергюсона и астронавтов НАСА Майка Финке и Николь Манн на Международную космическую станцию на ракете Atlas V.Миссия стартует со станции ВВС на мысе Канаверал во Флориде.

Присылайте любые исправления, обновления или предлагаемые дополнения к календарю на [email protected]. Следите за новостями о космической науке и исследованиях на Space.com в Twitter @Spacedotcom и на Facebook.